Козацькому роду нема переводу

Козацькому роду нема переводу

 

(Беруть участь учні класу, їхні батьки, вчителі. На сцені два курені,

між ними макет дуба, розставлені невеличкі ослони, лави).

 

Вихователь. З давніх-давен людям відомо: "дерево життя" - це гілочка, на

якій ростуть три листочки: 1-й - символ минулого часу, 2-й - сучасного,

3-й - майбутнього часу.

 

               Зображення "дерева життя" зустрічається на давніх каменях і свідчить,

що люди в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок минулого,

теперішнього і майбутнього. Все навколишнє - це наслідок минулих дій, а

в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.

 

               Отже, щоб краще орієнтуватись у житті, бути освіченою людиною, треба

вивчати минуле свого народу, його історію. В минулому України відоме

таке неповторне і легендарне явище як Запорізька Січ.

 

(До залу заходить Тарас Бульба із синами).

 

Тарас Бульба. Ось, сини мої, ми на славній Запорозькій Січі. Встроміть

тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала. Бо такий уже звичай у

козаків: приходити до цього велетня-дуба і приносити йому жертву.

 

(Заходить військовий писар, побачив Бульбу).

 

Писар. Ого-го! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми зустрілись.

Проходьте, проходьте!

 

(Тарас обнімається з писарем).

 

Тарас. Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які

славні козаки.

 

Андрій і Остап. Здорові були. (Вклоняються).

 

Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?

 

Остап. Віруємо.

 

Писар. І в Трійцю святу віруєте?

 

Андрій. Віруємо.

 

Писар. А в церкву ходите?

 

Остап. Ходимо.

 

Писар. Ану перехрестіться. (Хлопці хрестяться). Ну, добре. Хороші козаки

з вас вийдуть.

 

Тарас Бульба. Дорогі мої сини, підійдіть до мене, благословляю вас.

 

(Підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови).

 

               Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І

Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народу. Хай береже вас

Господь.

 

(Тарас Бульба цілує своїх синів).

 

Писар. Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть.

 

(Заходять козаки, співаючи "Ой на горі та женці жнуть").

 

1-й козак. Та в нас поповнення. Чиї ж  ви будете?

 

Остап. Ми сини славного козака Тараса Бульби.

 

1-й козак. Ну що ж, будьмо знайомі.

 

(Кожен козак називає своє прізвисько).

 

               В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.

 

2-й козак. Кукубенка вибирать.

 

3-й козак. Не хочемо Кукубенка.

 

1-й козак. Бородавка нехай буде.

 

Тарас Бульба. Сагайдачного вибирайте.

 

2-й козак. Нехай буде Сагайдачний.

 

Тарас Бульба. Чи хочете ви, козаки, своїм отаманом мати Сагайдачного?

 

Всі. Хочемо, хочемо.

 

Сагайдачний. Дякую вам, дорогі козаки.

 

(Вклоняєтья. Кожен козак бере в руки землі і сипле її на голову

отамана).

 

Тарас Бульба. Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради

питай.

 

(Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Звучить пісня "Гей, там на горі

Січ іде").

 

Козак. Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і

дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну.

 

(Козаки сідають на ослонах біля своїх куренів).

 

Вихователь. Спробуйте, дорогі діти, замислитись над словом "козак". Що

обуйте, дорогі діти, замислитись над словом "козак". Що

воно будить у ваших душах? Так, образи сильних, мужніх, відданих своїй

землі людей. Скажіть-но мені, козаки, чому ж вас так звуть?

1-й учень. Вважають, що слово "козак" пішло від слова "коса". Люди, які

йшли в бій із татарами, мали на озброєнні коси і серпи.

2-й учень. За іншою версією слово "козак" походить від слова "коза".

Козаки, спритні як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним

голосом.

3-й учень. Козаки - це вільні, незалежні, сміливі, озброєні люди.

Вихователь. Дорогі гості! Сьогодні ми проведемо один день на Запорозькій

Січі, ознайомимося з життям нашого славного козацтва.

(Козаки заходять до куреня, лунає барабанний дріб).

               Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до схід сонця і

бігли на річку купатися. Потім снідали.

               - Що їли вранці козаки?

               - Соломаху.

               - А що таке соломаха?

               - Затірка, заправлена салом або олією.

               Ну що ж, соломаха так соломаха. (Проводять гру "Хто швидше спорожнить

свої миски", змагання проходить між куренями).

Кошовий. Встаньте, хлопці, і помоліться Господу Богу, подякуйте за

прожитий день, попросіть сили та здоров'я для дальших діл козацьких.

(Козаки читають молитву).

Вихователь. Після заутрені починалась бойова підготовка. Наші славні

козаки покажуть сьогодні свою силу, спритність і відвагу.

(Проводяться ігри "Не потрапити в коло", "Влучи в ціль", "Козацька

естафета").

Вихователь. Рівно в полудень із фортечної гармати лунав постріл. За цим

сигналом йшли козаки обідати. Я хочу довідатися, чи відомі вам козацькі

обіди.

(Діти розповідають, які страви козаки їли на обід: тетеря - зварене

пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво,

галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш із салом або олією.

Іноді баранина або дичина).

Вихователь. Після обіду линули пісні, думи, козаки слухали розповіді

кобзарів.

(Козаки сидять на землі, на ослонах і тихо співають народну пісню

"Шумить, гуде сосонька").

Вихователь. Наставала тиша, замовкали козаки, і кожен із них подумки

линув до рідної домівки. Згадувалося село, старенька хата, брати,

сестри, рідна ненька.

(Лине народна пісня "Повіяв вітер степовий").

Вихователь. Вечір. Сміливі, веселі козаки часто вирушали в ближні

хутори. Туди, де були молоді дівчата, бо поспівати, потанцювати так

хотілось.

Курінний. Поїдемо, хлопці, в Глибоку Балку.

Козаки. Їдемо, їдемо.

(Козаки імітують, що вони їдуть на конях. Співають народну пісню "Марш

січових стрільців", підходять до хутора. Стоїть пліт, біля нього гурт

дівчат).

Козаки. Доброго вечора вам, дівчата.

Дівчата. І вам доброго вечора. (Вклоняються).

Козаки. Привезли вас славних музик.

Дівчата. То хай заграють, а ми послухаємо.

(Музики грають народну мелодію).

Дівчина. Славно музики грають, дай Бог їм сили та здоров'я людей

радувати.

Музики. Граємо українського гопака. Запрошуйте дівчат, козаки.

(Хлопці запрошують дівчат і танцюють гопака).

1-й козак. Красно дякуємо вам, дівчата, за танець.

2-й козак. А тепер можна і пісню заспівати, щоб луна пішла гаєм, щоб аж

А тепер можна і пісню заспівати, щоб луна пішла гаєм, щоб аж

соловейко затих.

1-й козак. А ну, дівчата, і своєї заспівайте.

(Дівчата виконують народну пісню. Потім козаки і дівчата співають,

танцюючи народну пісню "Катерина і Василь").

(Козаки співають українську народну пісню "Їхав козак містом").

Козак. Гей музики, годі грати, треба у похід рушати.

(У супроводі козацького маршу виходять зі сцени).

Вихователь. Ми коротенько ознайомили вас із спадщиною запорізького

козацтва. Нехай дійде до ваших душ шелест козацьких знамен, брязкіт

їхньої зброї, стогін української землі від копит навальних ординців як

межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.

Всі участики. Хай же козацькому роду не буде переводу.

(Звучить пісня "Запорізькі козаки", сл. В.Крищенко, муз. Г.Татарченка).

Козаки співають цю пісню, маршируючи зі списами та прапорами).

Виховний захід на тему: «З КОЗАКІВ ВІЗЬМЕМО ПРИКЛАД!»

Форма проведення: козацькі забави.
 

Спортивний зал святково прибраний в українському стилі. На центральній стіні прилаштовано плакат «Козацькі забави». Звучить українська народна музика. До залу входять ведучі в українських костюмах.
 

Ведуча
 

Добрий день вам, друзі щирі, Хай живеться вам у мирі, Не минайте нашу хату, Бо у нас сьогодні свято.
 

Ведучий
 

Де Савур-могила
 

Широка долина,
 

Сизі орли пролітають
 

Наші хлопці нащадки козацькі,
 

Як мак процвітають
 

Ведуча
 

Розвивайся, сухий дубе —
 

Завтра мороз буде
 

Приготуйтесь, козаченьки,
 

Поєдинок буде.
 

Ведучий
 

Демонструйте свою спритність,
 

Розум, а ще вроду
 

Щоб гриміло «Козацькому роду — нема переводу».
 

Ведуча
 

Чуєте? Земля гуде.
 

Ведучий
 

Гей долиною, гей широкою, козаки йдуть! Зустрічайте!
 

(Звучить пісня. До залу урочисто входять козаки обох команд.)
 

Ведуча
 

Дозвольте ж представити козаків нашої школи. Команди по черзі проголошують свою назву, девіз.
 

Ведучий
 

Оцінювати козаків буде козацька старшина.
 

(Представляють членів журі.)
 

Ведуча
 

Із незапам’ятних часів в Україні козаки славилися силою та спритністю. Тож зараз ми побачимо, чи гідні хлопці нашої школи називатися справжніми козаками.
 

Ведучий
 

Розпочинаємо першу естафету, яка має назву «Одягни козака».
 

На відстані 5 м від старту обох команд і встановлюють два стільці, на яких складено козацький одяг. П ер ш і козаки обох
команд сідають на стілець. За командою ведучого другі козаки обох команд добігають до своїх стільців, беруть елемент вбрання і одягають на свого козака. Змагання триває доти, поки шостий учасник не одягне останнє вбрання на свого козака.
 

Ведуча
 

Ось вам і козаки! Молодці хлопці із завданням впоралися!
 

(З’являється козак.)
 

Козак
 

Фу-ти, ну-ти… Приїхав, (кладе мішок). Господиня! (гукає) Чому гостей не зустрічаєш? (Вибігає господиня.)

 

Господиня
 

Ой, Боже ж мій, ой приїхав таки на свято… А як же ти сюди на конях добрався? Чи пішки дійшов?
 

Козак
 

А де ти бачила, щоб козаки пішки ходили? Недаремно про нас в пісні співають:
 

А козаки їхали на конях,
 

А серце їхнє билося на сполох.
 

І в яку ти сторону не дивись,
 

А без нас козаків вам не обійтись.
 

А оце хто?.. Усі на свято прийшли? Так багато? Люди добрі, а хто ж працювати буде?
 

Господиня
 

Та свято ж у нас. Хто ж у свята працює? Краще зі святом привітай та поклонися людям до пояса.
 

Козак (знімає шапку, кланяється)
 

Хай добрі люди, вам щастя буде, Хай буде воля на все роздолля. А до того літ примного на любов і згоду, Хай не буде переводу козацькому роду!
 

Господарка
 

А наші хлопці, молодці! Справжні козаки!
 

Козак. А ось ще і не справжні! Господарка. А чому ж це?
 

Козак. Бо я ще не бачив, чи вміють вони на конях їздити?
 

Господарка
 

Тоді оголошуємо наступну естафету «Осідлай коня».
 

На відстані 10 м від старту обох команд встановлюються 2 стільці, до них прив’язують по «коню»(до паперової голови прив’язана 3-метрова мотузка з хвостом). За сигналом ведучого перші учасники пробігають відстань до стільця, відв’язують своїх «коней», беруть їх між ноги і повертаються до своїх куренів. Там на «коня» сідають і другі учасники, потім треті і т. д.
 

Господарка
 

Ось бачиш, наші козаки і на конях їздити вміють.
 

Козак
 

От тобі і козаки! Молодці! Господиня, а козака частувати будеш?
 

Господиня
 

А чого ж, пригостила б. Та в хаті солі немає. Відправ козаків, хай мерщій принесуть!
 

Козак
 

Оголошується естафета «Як козаки за сіллю ходили».
 

Перший учасник бере на плечі великий мішок, наповнений поролоном, і біжить до своєї кеглі, оббігає її, повертається назад передає мішок наступному учаснику і т. д.
 

Господиня
 

Швидко впоралися із завданням. Вистачить тепер солі на цілий рік. Ой, дивись ще один мішок.
 

Козак
 

А що там у мішку ворушиться?
 

Господарка
 

Ой Боже! Звідки ти взялася? Та не вистрибуй ти так. Не боїмося ми тебе.
 

Настя
 

Та я так, я нічого. Я повеселитися прийшла.
 

Козак
 

А танцювати ти вмієш? Тоді танцюй!
 

(Танцює танець.)
 

Ведуча.
 

Для вас танцювала майбутня зірка української естради Анастасія Сіліна!
 

А зараз слово надаємо журі.
 

Ведучий
 

Зараз наші козаки будуть змагатися в силі.
 

Ведуча
 

Покажуть бойове мистецтво.
 

Ведучий
 

Оголошується наступна естафета, яка має назву «За рідний край, хоч помирай».

 

Ведуча 
 

Запрошуємо 2 команди для перетягування канату. Виграє той, хто перетягне суперника. Дається З спроби.
 

Господарка
 

Ой лишенько! Ну де ж він подівся? Куди його чорти занесли? Ну хай тільки прийде!
 

Козак
 

Чого це ти розкричалась? Годі тобі сваритись. Краще вареників наварила б.(Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче».)
 

Ведуча
 

Оголошується наступна естафета «Смачні перегони».
 

Перші учасники біжать до своїх стільців, де знаходяться макітри з варениками, виделкою наколюють один вареник і біжать 3 м до другого стільця вмочують варенику сметану і з’їдають вареник, кладуть виделку на перший стілець, а потім передають естафету наступному і так до останнього учасника.
 

Ведучий
 

Не тільки їсти вареники козаки полюбляли, а ще ходили на полювання за куріпками.
 

Ведуча
 

У кожній команді є по одній визначній особі. Це курінні отамани. Саме вони відповідальні за перемогу своєї команди в цьому поєдинку.
 

Ведучий
 

Наступна естафета має назву «Полювання на куріпок». А допоможуть в цій естафеті наші гості.
 

Гості по черзі кидають високо вгору «куріпок» (шматочки поролону 10 х 10 см), а отаман корзиною їх ловить. У кого буде більше впійманих «куріпок», той принесе своїй команді переможний бал.
 

Ведуча
 

Про славних козаків багато складено пісень, віршів. Ось і серед наших учнів є справжні діаманти поетичного слова.
 

Ведучий.
 

Це наші юні поетеси. Привітайте ж їхню поезію щирими оплесками!
 

(Виступ учнів школи зі своїми власними віршами про козаків.)
 

Ведуча
 

Слово надаємо журі.
 

Ведучий
 

А хто ж не знає, якими кмітливими були козаки у розвідці. Чого вони тільки не видумували!
 

Ведуча
 

Ось вам наступна естафета «Без зброї, слабкі герої».
 

По команді перші учасники одягають мішок на ноги, беруть у руки шаблю і, стрибаючи в мішку, «рубають шаблею гарбузи». Дострибавши до кеглі, знімають мішок і, тримаючи в руках мішок та шаблю, передають іншим учасникам, і т. д.
 

(З’являється хлопець, пританцьовує по-сучасному.)
 

Хлопець
 

Добрий день, шановні гості! Чи не бажаєте розім’яти кості? Розрівняти груди й плечі, Руки ноги молодечі. Запрошую всіх до танцю, Ой, до танцю-вихилянцю. Виробляйте так собою, Щоб ніхто не мав спокою, Ноги вгору підкидайте, Каблуками вибивайте, Танець живота танцюйте, Свого часу не марнуйте. Приклад всім подам вам я — От вам пісенька моя!
 

1-а дівчинка
 

Годі тобі веселитися. Будуть хлопці виступать. Час їм пісню

 

заспівать.

2-а дівчина
 

Чула хлопці нічого, Козаки які ого-го!
 

Тож недарма всі дівчата Поспішали так на свято.
 

Ведуча. Ось вам і наступний конкурс «Лийся пісне».
 

Команди по черзі виконують українську пісню. Козак бере стілець і сідає поряд із учасниками. Уважно слухає їхній спів.
 

Козак. Як гарно співали. Прямо як моя Галочка. Бувало, як гляне, як гляне, прямо серце стає.
 

Господиня
 

А за що вона тебе покохала?
 

Козак
 

Як за що? За красу, за вдачу веселу, за швидкість козацьку, за силу молодецьку.
 

Господиня
 

Оголошується остання естафета «Де козак, там і слава».
 

Перші учасники по команді ведучого руками котять до кеглі й назад 2 гарбузи, передають гарбузи наступним учасникам і так до останнього. Потім на 6-й дощечках (довжиною 40см і шириною 15 см), кладучи їх підряд і стоячи всією І командою на них, переправляються до певної лінії (яка в 1,5 раза далі за довжину | всіх дощечок), і на цій лінії вся команда шикується.
 

Ведуча
 

Ну я к ти вважаєш, чи переконали наші молоді козаки, що вони є гарною зміною?
 

Ведучий
 

Я думаю, що так. Вони із честю витримали всі випробування.
 

Ведуча
 

А зараз наступає довгоочікуваний момент: козацька старшина виносить своє рішення.
 

(Звучить урочиста музика. Журі зачитує своє рішення.)
 

Журі
 

Усім учасникам спортивного свята «Козацькі забави» присвоїти звання «Козак» і вручити їм нагрудні знаки. Переможців свята відзначити почесними грамотами.
 

Ведуча
 

Ось і закінчилось свято, Хотілося б усім вам побажати Добра, здоров’я, злагоди, краси. Раді будемо бачити всіх вас наступного разу
 

Ведучий
 

Сяяли на сонці шаблі запорожців, Як вони на конях гнали ворогів. Козацькому роду нема переводу, Лине його слава з далечі віків! Нашим козакам: Слава! Слава! Слава!