Урок №4
Тема: Культура Київської Русі у IX-X ст.
Мета: познайомитися із культурою Київської Русі у X-XI століттях, дослідити процес зародження давньої української мови, розвиток освіти, архітектури, малярства; розвинути мовні, інформаційні, логічні, естетичні, асоціологічні компетентності; виховати естетичний смак і почуття прекрасного, повагу до історичного минулого України.
Тип уроку: урок-подорож.
Обладнання: комп`ютер і мультимедійна дошка, витяги із тексту історичного документа для роботи у парах, зошит.
Форма роботи: робота у парах.
Очікувані результати:
після цього уроку учні зможуть:
§ ми сформуємо естетичне сприйняття культури Київської Русі;
§ довідаємося про значення нових термінів – “глаголиця”, “кирилиця”, “мозаїка”, “фреска”;
§ познайомимося із шедеврами культурної спадщини нашого народу;
§ закріпимо набуті знання.
Хід уроку:
I. Організаційний момент: учні сідають за парти для роботи в парах, записують у зошитах число і тему уроку, заздалегідь записані на дошці.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів:
Учитель: зараз ми зануримося у чудовий світ культури Київської Русі, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх повсякденне життя. Чи цікава вам довідатися, як жили наші давні слов`яни? Як вони навчалися у школах? Як вчилися читати і писати?
III. Основна частина:
Перед вами давні абетки – глаголиця и кирилиця. Розглянемо подібності і відмінності у них:
- яка із абеток, на вашу думку, виникла раніше?
- чому відбулося спрощення письма?
- які простежуються паралелі із сучасним алфавітом?
Відповіді учнів
Учитель: а зараз запишемо в зошити визначення:
§ Глаголиця – від старослов`янського “глагол” – “слово”, одна із двох найдавніших систем слов`янського письма, створена близько 863 р. просвітителем Константином (Кирилом), родом з м. Салоніки.
§ Кирилиця – абетка, створена на основі грецького алфавіту, доповнена літерами, яких не було у грецькій мові. Від давньоруської кирилиці походять український, російський, болгарський, сербський та інші алфавіти.
|
Учитель: освіта у Київській Русі була досить доступною. Спершу з`явилися школи для хлопчиків за князя Ярослава Мудрого, а пізніше – для дівчаток.
 |
Учитель: що спричинило
Учитель: до нашого часу
§ До усної народної творчості відносяться обрядові пісні, перекази, легенди, билини. Знамениті билини, у яких дійсність тісно переплітається із вигадкою – це оповідання про Іллю Муромця, Добриню Микитича та Альошу Поповича. А також, легенда про заснування Києва.
Учитель: а зараз поділимо матеріал параграфа по пунктам між парами. Кожна пара читає свій пункт, переказує один одному. Хтось готується переказувати матеріал, а хтось – ставити питання. Приступаємо до роботи, у вас п`ять хвилин.
Учні опрацьовують текст самостійно і задають одне одному питання.
Дана форма роботи оцінюється учителем наприкінці уроку у комплексі із іншими відповідями і загальною активністю кожного учня.
Архітектура
Один учень іде до дошки і по пам`яті називає пам`ятку архітектури і місто, де вона знаходиться.
Учитель: розглянемо особливості живопису у Київській Русі і запишемо до зошитів визначення:
§ Фреска – картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вологій штукатурці.
§ Мозаїка – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців.
Шедеври фрескового розпису
Учитель: перед вами внутрішнє оздоблення Софіївського собору. На фрагментах стіни, що залишилася, можемо спостерігати музикантів та скоморохів, які грають на своїх інструментах.
IV. Перевірка і корекція здобутих знань:
Учитель: А зараз ви отримаєте друковані листочки із кросвордом. Впишіть у клітинки назви архітектурних, літературних, живописних пам`яток Київської Русі і віднайдіть ключове слово.
Учні відгадують кросворд. Текст кросворду і питання до нього складаються відповідно до теми.
Учитель: а тепер давайте підведемо підсумки разом:
§ культура Київської Русі була неповторною і самобутньою сторінкою історії;
§ у X-XI століттях зародилися основи давньоукраїнської мови і літератури;
§ архітектурні пам`ятки вражають своєю красою, гармонією, духовністю;
§ малярство на дивовижу яскраве, одухотворене, наповнене глибоким змістом;
§ ми шануємо надбання своїх предків, свого народу, як підказує нам наша совість і душа, як записано у Конституції нашої держави.
Учитель підводить підсумки разом із учнями, виставляє бали і коментує їх. Потім задає домашнє завдання.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2.Для цікавих і допитливих підготувати повідомлення на дві-три хвилинки «Подорож до київської школи» або «Перлини архітектури Київської Русі».