Урок №3

Тема: Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого.

Мета:ознайомити учнів з головними подіями в Київській Русі за часів Ярослава Мудрого, особливу увагу звернути на закладення ним правових основ розвитку держави, її внутрішньої та зовнішньої політики в період найбільшого розвитку; розвивати вміння аналізувати історичні та правові джерела, робити висновки, складати таблицю, оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів; виховувати повагу до видатних історичних осіб і шану до минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Методи, використані на уроці: ігровий метод «Впізнай мене», метод «естафета ідей», розповідь.

Література: Історія України. Підручн. Для 7 кл. -К.: Грамота, 2007. Історія України . О. Субтельний- К: Либідь, 1994.

Обладнання: підручники, атласи, робочі зошити, портрети князів, ілюстрації, схеми, «златники», «срібники», гаманці, уривки з історичних джерел.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів

Індивідуальна робота з карткою

Завдання:

1. Назвіть роки правління князя Володимира.

2. Як у народі називали князя Володимира?

3. Що було зображено на монетах Володимира?

Ігровий метод «Впізнай мене»

Я прочитаю вам уривок із вірша Юрія Шкрумеляка, а ви здогадайтеся, про кого в ньому йде мова.

«Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд - багатим, щасним.

 

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу по Карпати –

І від моря аж по Волгу

Став «Великий»  панувати.

 

Християнську вніс ти віру

У народ мов цвіт обнови.

Що красив нам нашу землю

Світом правди і любові.

Тож за свого князювання

Край зацвів як квітка рожі -

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві Божій. (Володимир)

Запитання до учнів:

-Яку тему ми вивчили на минулому уроці? (Київська держава за часів правління Володимира Великого)

Учитель. Для того , щоб перевірити , як ви засвоїли цю тему проведемо «естафету ідей». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця X -1 пол. XI ст.

 Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління. Кожен з вас записує на листочку ту справу, яку він вважає найважливішою і прикріплює її на дошці біля портрета князя Володимира. З цих корисних справ ми побудуємо «Вежу Володимира Великого».

-                      988 р. - запровадив християнство;

-                      побудував Десятинну церкву;

-                      спорудив міста - фортеці та земляні вали;

-                      запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;

-                      дбав про налагодження дружніх відносин з європейськими країнами;

-                      усунув від влади вождів племінних князівств замість них посадив своїх синів. Ви правильно визначили корисні справи князя.

Київська держава за Володимира Великого досягла високого економічного і культурного розвитку. Вона була найбільшою державою в Європі і простяглася від Карпат до Кавказу й Волги.

Однією з важливих справ князя Володимира було запровадження золотих та срібних монет у Київській Русі.

Мотивація навчальної діяльності

На сьогодні кожен з вас приготував гаманець, щоб заробляти на протязі уроку собі бали. Один срібник - це один бал, а один златник - 2 бали. За правильно виконані завдання я буду оцінювати вас, кладучи у ваші гаманці гроші.

Ми продовжимо знайомитися з розвитком Київської Русі, з її економічним і політичним життям , з визначними особами періду кінця X — І. пол XI ст.

   ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми, мети , завдань уроку.

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого».

Запитання до учнів:

-   Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ЗНАТИ:

-      головні події, які відбувалися в Київській державі за правління Ярослава Мудрого;

-   особливості внутрішньої і зовнішньої політики князя Ярослава,

ВМІТИ:

-  давати характеристику історичній особі князя Ярослава;

-    аналізувати історичні та правові джерела;

-    робити висновки;

-    оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів;

Вчитель: По закінченню вивчення навчального матеріалу ви повинні будете відповісти на запитання:

-                      Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту?

План

1.    Утвердження Ярослава в Києві.

2.  Розбудова Києва.

3.   «Руська правда».

4.   Відносини з іншими державами.

1. Утвердження Ярослава в Києві.

Розповідь вчителя.

Князь Володимир Великий мав багато синів (12) , між якими після його смерті УІ015 році розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту Святополка, який тоді сидів у Вишгороді. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там за його допомогою зібрав велике військо.

У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав повернувся до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Та господарювали в місті та селах Київської землі іноземні завойовники. Вони збиткувалися над населенням, грабували його. Кияни повстали проти окупантів. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.

Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор*/— На сході сонця зі­йшлись супротивники і бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий».

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав почав правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036 р., Ярослав, за словами Нестора, став «самовладцем Руської землі».

Ярослав. Початок мого правління після тривалої боротьби за Київський престол припав на 1019 рік. Я сформував велику державу. Особливо багато зусиль я докладав для зміцнення єдності земель у своїй державі. Продовжував будівництво захисних споруд на кордонах Київської Русі, фортець - залог навколо Києва, так як робив це мій батько Володимир. Я збудував нову лінію оборони на південних кордонах Русі. За часи мого правління територія міста Києва зросла у 7 разів. Я наказав збудувати Золоті ворота, які стали парадним в’їздом до Києва. На місці кривавої битви з печенігами у 1036 році я почав будівництво Софіївського собору, подібного якому не було в жодній країні від Сходу до Заходу. Я збудував дуже багато церков. У самому Києві їх було понад 40. У 1039 році я заснував митрополію в Києві. За часи мого правління Київ став торговим центром не тільки Київської Русі, а й Східної Європи.

У місті було 8 ринків. Я став карбувати власні гроші. За часи мого правління був складений перший звід писаного давньоруського права «Руська правда». Вчитель: Ви прослухали розповідь князя про його діяльність. Можливо у вас є запитання до Ярослава . Ви можете їх поставити.

Учень: Ви справді були засновником першої бібліотеки на території Київської Русі?

Ярослав: Так , саме я відкрив при Софіївському соборі першу бібліотеку. Там я організував центр перекладів. Згодом бібліотека при Софіївському соборі стала центром літописання.

Учень: Чому вас називають «тестем Європи»?

Ярослав: У міжнародній політиці я надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв’язків з різними державами. Часто ці зв’язки зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Моя донька Анна була дружиною французького короля Генріха І, Єлизавета - норвезького короля Гарольда Сміливого, Анастасія - угорського короля Андрія. Найстарший син Ізяслав одружився з донькою польського короля Казимира, другий син Всеволод -з візантійською принцесою.

Учень: Чи раді ви тому, що нащадки назвали вас Мудрим?

Ярослав: Так, я радий цьому. Я думаю, що я багато зробив для розвитку своєї держави.

Вчитель. Які риси характеру були ще притаманні Ярославу Мудрому?

Вчитель: Ви поділені на 2 групи . Кожна група готувала наукове дослідження з певного питання. Ви опрацьовували додаткову літературу, документи, питання. Перевіримо результати вашої роботи.

Перша група «Архітектори» готували дослідження про чудову пам’ятку Київської Русі - Софіївський собор. Учасники конференції можуть приготуватися до її відкриття.

У 2009 році були проведені дослідження про діяльність князя Ярослава Мудрого. Вчені представили низку нових фактів з життя Ярослава . Зараз ми будемо присутні на конференції, де українські дослідники, вчені повідомлять нам нові факти з життя Ярослава Мудрого. Мова на міні-конференції йтиме про храм Софію Київську, яка до нашого часу є окрасою м. Києва.

Учень. «Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. «Руська правда» обмежила застосування кровної помсти та понівечення, замінюючи їх штрафами. Штрафи та покарання залежали від соціального стану потерпілого. За найбільш серйозні правопорушення - у людини забирали все майно, яке в неї було або перетворювали на раба. Штрафи сплачували на користь скривдженого і в казну князя. Судив зазвичай сам князь або його довірені особи. Норми «Руської правди застосовувалися і після розпаду Київської Русі, хоча були і надто суворими.

Вчитель: Прослухавши доповіді дослідників , ми можемо доповнити нашу схему. Як ви вважаєте, які риси характеру були ще притаманні Ярославу Мудрому? (далекоглядний, рішучий )

Вчитель. Робота з історичним джерелом. Працювати будете в групах.

У вас на партах є уривки тексту «Руської правди»та основного закону України - Конституції. Ознайомтеся з ними і дайте відповіді на запитання:

-                      Чи хотіли б ви жити зараз за законами «Руської правди» і чому? На виконання цього завдання у вас є 3 хвилини.

«Руська правда».

Ст.1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері..

Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень. Ст.12. За міцна оприщанина - 80 гривень.

Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.

Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.

Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за роботу - 6 гривень.

Ст. 18. А збору за випробування залізом (приклад : божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечене залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, датському півгривні.

Конституція України.

Ст.21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави - захищати життя людини.

Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

 

Відповіді учнів.

-                      Я не хотів би жити зараз за законами «Руської правди», вони були достатньо жорстокими.

-                      Я вважаю , що в X - XI ст. ці закони були хоча й суворими, але справедливими. Та я б теж не хотіла, щоб Україна до сьогодні користувалася законами «Руської правди».

Вчитель. Так, я згодна з вами, що сьогодні закони «Руської правди» нам здаються суворими. Але ми також повинні пам’ятати, що «Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі -Київська Русь. Він закріпив основні юридичні норми ранньофеодальної епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень.

4.          Відносини з іншими державами.

-                      Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава. Але могутність країни і талант керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами, вмінням захищати свої землі і народ від зовнішнього ворога.

Яким же був князь як політик у стосунках з Іншими народами, про його зовнішню політику ви дізнаєтесь, коли опрацюєте самостійно матеріал в підручнику на ст. ,75. В зошиті запишіть основні етапи зовнішньої політики князя Ярослава. Над цим завданням ви будете працювати 5 хв.

Завдання:

У кожного з вас на парті є історична мозаїка. Необхідно заповнити пропуски.

Боровся за утвердження західних кордонів Русі, відвойовував у ---------- феодалів землі.		З метою зміцнення західних рубежів на річці Сян заснував місто -------------
	Ярослав Мудрий (1019-1054)
Він переміг чудські племена і заснував місто – фортецю ----------		Успішно воював зпеченігами, у ----------- році завдав їм нищівного удару під Києвом

 

Вчитель. Ви справилися з завданням. Молодці. Дійсно, усі ці за ходи, які проводив у зовнішній політиці князь Ярослав принесли великий міжнародний авторитет Київській державі.

Робота з атласом

Вчитель: А зараз відкрийте атласи і порівняйте територію Київської Русі в момент заснування і в період правління Ярослава Мудрого.

-                      Як змінилася площа земель Київської Русі?

Учень: Територія Київської Русі значно збільшилася.

Вчитель: Завдяки чому збільшилася територія Київської держави?

Учень. Територія Київської Русі збільшилася за рахунок завоювання інших земель.

Повернемося до нашої схеми. Які риси характеру на вашу думку були ще притаманні Ярославу Мудрому? (могутній)

Вчитель: Стосовно діяльності Ярослава Мурого у вчених було завжди багато думок. Послухаємо повідомлення про те, як висловлювалися видатні історики про правління цього князя.

Повідомлення учня . Висловлювання видатних істориків.

Літописець, вказуючи на значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

Д. Дорошенко говорив, що Ярослав Мудрий зробив місто Київ «суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви. Київ, багато прикрашений десятками церков, палатами, мурованими брамами, з пожвавленою торгівлею й плаванням по Дніпру, здавався чужинцям і був насправді одним з найбагатшим і найкращих городів тогочасної Європи».

Михайло Грушевський писав про Ярослава так: « Його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання - світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які впали на Україну».

V.              Закріплення нових знань учнів

На початку уроку ми з вами побудували вежу з добрих справ, які здійснив князь Володимир. Згадайте, які корисні справи для розвитку Київської держави зробив його син Ярослав . У мене на столі лежать папірці з переліком тих справ, які були зроблені князями Київської Русі. Оберіть з цього переліку ті корисні справи, які зробив князь Ярослав. Кожен з вас по черзі обиратиме і прикріплюватиме їх на дошці біля портрета князя Ярослава Мудрого. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

Корисні справи Ярослава Мудрого:

-                      остаточно розгромив печенігів у 1036 році;

-                      збудував Софіївський собор;

-                      сприяв поширенню знань, розбудові Києва;

-                      зібрав першу бібліотеку;

-                      відкривав школи при монастирях і церквах;

-                      укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;

-                      створив перший збірник законів - «Руська правда»;

-                      карбував власні гроші;

-                      заснував у 1039 році Київську метрополію;

-                      завершив об’єднання руських земель навколо Києва.

-                      охрестив Русь у 988 році - князь Володимир;

-                      встановлено чіткі розміри данини - «уроки» - княгиня Ольга.

Давайте порівняємо вежу Володимира» і «Вежу Ярослава Мудрого»

-                      Чия вежа вища? (Ярослава Мудрого).

-                 Про що це свідчить? ( Це свідчить про те, що Ярослав дійсно зробив більше корисних справ за часи свого правління, ніж його батько Володимир. Недарма його назвали Мудрим.)

На початку уроку перед нами стояло проблемне запитання. Давайте спробуємо дати на нього відповідь.

-                      Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту?

Відповіді учнів: (Це твердження є правильним. За часи правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту про це свідчать ті важливі справи, які він зробив.)

Вчитель: Ви зробили правильні висновки. Дійсно за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008 році Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена сучасна державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать по те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

VI.           Підсумок уроку

Опрацювати п.7. Творче завдання. Уявіть себе князем Київської Русі Ярославом Мудрим, який нещодавно отримав листа від своєї дочки Анни, королеви Франції. У ньому молода королева просить батька поділитися з нею секретами управління державою. Напишіть їй у відповідь листа від імені князя.

Запитання до учнів:

1. Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

-                      Чим вразила постать князя?

Оцінювання учнів.

Візьміть свої гаманці і підрахуйте бали, щоб дізнатися, яку оцінку ви маєте за сьогоднішній урок. Один златник - 2 бали, один срібник - 1 бал.

За князювання Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершин своєї могутності. 76 років прожив князь Ярослав. Ранок після 20 лютого 1054 року на Русі починався вже без нього . Перед смертю князь залишив своїм синам заповіт.

Послухайте його і подумайте , якими заповідями Ярослава Мудрого може скористатися сучасне покоління? Що б ви взяли для себе?

«Осе одхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця й однієї матері. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат, брата, пробувайте мирно». (Треба любити оточуючих, не сваритися, берегти мирне життя).

VII.        Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.